Епохальні свідчення

Історично доведено, що Іван Франко, після одруження в місті Києві, вирушив разом з дружиною на Львів. Очевидно, що шлюбну ніч вони провели просто в дорозі, в тому числі на станції Радивилів (Радзивилів), де поїзди зупинялися на дві години (для заміни колісних пар вагонів – ширина рейкового полотна в Росії і Австро-Угорщині була різною).


Як ми знаєм,  місто Радивилів до Першої світової війни був своєрідними воротами з царської Росії в Європу. Це був час розквіту містечка, його великої популярності. В місті Радивилів проживали чиновники,  прикордонники (тоді їх називали «корчевная стража»), адже вже на той час  в Радивилові була  наявна митниця, донські козаки. Містечко жило тоді бурхливим життям. І спираючись на реальні події,  Микола Васильович Гоголь у своїх «Мертвих душах» пише, що Чичиков мріє бути начальником радивилівської митниці.

 Так само відомо, що в Радивилові перед Першою світовою війною стояв 12-й Донський козацький полк і герой роману «Тихий Дон» Михайла Шолохова – Григорій Мелехов, якого письменник писав як би на основі спогадів своїх односельчан-станичників, після прибуття їхнього підрозділу на станції в Радивилові (у творі «Радзивилово»), вирушив верхи в колоні на місце служби – на хутір за місто.

Ось такі цікаві факти зберегла історія для майбутніх поколінь про місто Радивилів.

23:00
Нет комментариев. Ваш будет первым!